Bokmålsordboka
knubbe
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å knubbe | knubber | knubba | har knubba | knubb! |
knubbet | har knubbet | |||
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
knubba + іменник | knubba + іменник | den/det knubba + іменник | knubba + іменник | knubbende |
knubbet + іменник | knubbet + іменник | den/det knubbede + іменник | knubbede + іменник | |
den/det knubbete + іменник | knubbete + іменник |
Значення та вживання
Приклад
- knubbe noen med albuene