Bokmålsordboka
knote
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å knote | knoter | knota | har knota | knot! |
| knotet | har knotet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| knota + іменник | knota + іменник | den/det knota + іменник | knota + іменник | knotende |
| knotet + іменник | knotet + іменник | den/det knotede + іменник | knotede + іменник | |
| den/det knotete + іменник | knotete + іменник | |||
Походження
beslektet med knetteЗначення та вживання
- blande elementer fra skriftspråk, et annet språk eller andre dialekter inn i eget talemål
Приклад
- knote på engelsk;
- stadig flere unge knoter
- plundre, streve
Приклад
- noen knoter fælt når de skal parkere