Bokmålsordboka
knocke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å knocke | knocker | knocka | har knocka | knock! |
| knocket | har knocket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| knocka + іменник | knocka + іменник | den/det knocka + іменник | knocka + іменник | knockende |
| knocket + іменник | knocket + іменник | den/det knockede + іменник | knockede + іменник | |
| den/det knockete + іменник | knockete + іменник | |||
Вимова
nåkˋkeПоходження
av engelsk knockЗначення та вживання
i boksing: slå ut;
Приклад
- knocke noen ned