Bokmålsordboka
knerte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å knerte | knerter | knerta | har knerta | knert! |
| knertet | har knertet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| knerta + іменник | knerta + іменник | den/det knerta + іменник | knerta + іменник | knertende |
| knertet + іменник | knertet + іменник | den/det knertede + іменник | knertede + іменник | |
| den/det knertete + іменник | knertete + іменник | |||