Bokmålsordboka
knegå
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å knegå | knegår | knegikk | har knegått | knegå! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
knegått + іменник | knegått + іменник | den/det knegåtte + іменник | knegåtte + іменник | knegående |
Значення та вживання
- trykke eller klemme ned med knærne
Приклад
- han ble lagt i bakken og knegått
- be innstendig;
Приклад
- bedriften har knegått bankene for å få nye lån