Bokmålsordboka
klumpe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å klumpe | klumper | klumpa | har klumpa | klump! |
| klumpet | har klumpet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| klumpa + іменник | klumpa + іменник | den/det klumpa + іменник | klumpa + іменник | klumpende |
| klumpet + іменник | klumpet + іменник | den/det klumpede + іменник | klumpede + іменник | |
| den/det klumpete + іменник | klumpete + іменник | |||
Значення та вживання
danne klumper
Приклад
- bli klumpet sammen på et lite rom
Фіксовані вирази
- klumpe seg
- bli klumpete;
skille ut klumper- sausen klumpet seg;
- malingen klumper seg om du bruker for mye
- trenge seg sammen i klynger;
flokke seg- klumpe seg sammen som vettskremte ender