Bokmålsordboka
klukkle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å klukkle | klukkler | klukklo | har klukkledd | klukkle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| klukkledd + іменник | klukkledd + іменник | den/det klukkledde + іменник | klukkledde + іменник | klukkleende |
Значення та вживання
le med klukkende lyder;
Приклад
- sitte og klukkle for seg selv