Bokmålsordboka
klive
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å klive | kliver | kleiv | har klevet | kliv! |
| har klivd |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kleven + іменникklevet + іменник | klevet + іменник | den/det klevne + іменник | klevne + іменник | klivende |
| klivd + іменник | klivd + іменник | den/det klivde + іменник | klivde + іменник | |
Походження
norrønt klífaЗначення та вживання
gå med lange skritt, ofte oppover;
Приклад
- klive opp et berg