Bokmålsordboka
klingre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å klingre | klingrer | klingra | har klingra | klingr!klingre! |
| klingret | har klingret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| klingra + іменник | klingra + іменник | den/det klingra + іменник | klingra + іменник | klingrende |
| klingret + іменник | klingret + іменник | den/det klingrede + іменник | klingrede + іменник | |
| den/det klingrete + іменник | klingrete + іменник | |||
Походження
av klinge (2Значення та вживання
gi lys, grann lyd
Приклад
- dombjellene klingret