Bokmålsordboka
klekke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å klekke | klekker | klekka | har klekka | klekk! |
| klekket | har klekket | |||
| klekte | har klekt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| klekka + іменник | klekka + іменник | den/det klekka + іменник | klekka + іменник | klekkende |
| klekket + іменник | klekket + іменник | den/det klekkede + іменник | klekkede + іменник | |
| den/det klekkete + іменник | klekkete + іменник | |||
| klekt + іменник | klekt + іменник | den/det klekte + іменник | klekte + іменник | |
Походження
norrønt klekjaЗначення та вживання
- bringe fram yngel av egg eller rogn;
Приклад
- klekke egg;
- klekke ut egg
- i overført betydning: pønske ut
Приклад
- klekke ut en lur plan