Bokmålsordboka
klebe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å klebe | kleber | kleba | har kleba | kleb! |
| klebet | har klebet | |||
| klebte | har klebt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kleba + іменник | kleba + іменник | den/det kleba + іменник | kleba + іменник | klebende |
| klebet + іменник | klebet + іменник | den/det klebede + іменник | klebede + іменник | |
| den/det klebete + іменник | klebete + іменник | |||
| klebt + іменник | klebt + іменник | den/det klebte + іменник | klebte + іменник | |
Походження
fra tyskЗначення та вживання
Приклад
- klebe på frimerker;
- klebe igjen en konvolutt;
- klebe seg sammen;
- de våte klærne klebet seg til kroppen
Приклад
- det kleber en del mangler ved arbeidet;
- det nylakkerte gulvet kleber