Bokmålsordboka
klatre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å klatre | klatrer | klatra | har klatra | klatr!klatre! |
| klatret | har klatret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| klatra + іменник | klatra + іменник | den/det klatra + іменник | klatra + іменник | klatrende |
| klatret + іменник | klatret + іменник | den/det klatrede + іменник | klatrede + іменник | |
| den/det klatrete + іменник | klatrete + іменник | |||
Походження
fra lavtysk , opprinnelig ‘klebe (seg) til’Значення та вживання
- arbeide seg oppover eller nedover med hender eller føtter;
Приклад
- klatre opp i et tre;
- klatre i fjellet
- i overført betydning: stige i gradene;
Приклад
- klatre oppover rangstigen
- om plante: vokse oppetter noe