Bokmålsordboka
klargjøre 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å klargjøre | klargjør | klargjorde | har klargjort | klargjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| klargjort + іменник | klargjort + іменник | den/det klargjorte + іменник | klargjorte + іменник | klargjørende |
Походження
av klar (2Значення та вживання
gjøre klar eller klarere;
gjøre mer forståelig
Приклад
- klargjøre begrepene;
- klargjøre situasjonen