Bokmålsordboka
kjæte 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kjæte | kjæter | kjætte | har kjætt | kjæt! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kjætt + іменник | kjætt + іменник | den/det kjætte + іменник | kjætte + іменник | kjætende |
Походження
norrønt kætaЗначення та вживання
særlig om dyr: leke viltert og lystig
Приклад
- de lekte og kjætte seg