Bokmålsordboka
kjeppjage
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kjeppjage | kjeppjager | kjeppjaga | har kjeppjaga | kjeppjag! |
| kjeppjagde | har kjeppjagd | |||
| kjeppjaget | har kjeppjaget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kjeppjaga + іменник | kjeppjaga + іменник | den/det kjeppjaga + іменник | kjeppjaga + іменник | kjeppjagende |
| kjeppjagd + іменник | kjeppjagd + іменник | den/det kjeppjagde + іменник | kjeppjagde + іменник | |
| kjeppjaget + іменник | kjeppjaget + іменник | den/det kjeppjagede + іменник | kjeppjagede + іменник | |
| den/det kjeppjagete + іменник | kjeppjagete + іменник | |||
Значення та вживання
jage med kjepp;
jage fort og brutalt
Приклад
- de ble kjeppjaget ut av gården