Bokmålsordboka
kjenning 1
іменник чоловічий або жіночий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en kjenning | kjenningen | kjenninger | kjenningene |
| жіночий | ei/en kjenning | kjenninga | ||
Походження
av kjenne (2Значення та вживання
det å merke noe;
føling, snev;
aning
Приклад
- få kjenning av land;
- ha en kjenning av influensa