Bokmålsordboka
kjefte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kjefte | kjefter | kjefta | har kjefta | kjeft! |
| kjeftet | har kjeftet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kjefta + іменник | kjefta + іменник | den/det kjefta + іменник | kjefta + іменник | kjeftende |
| kjeftet + іменник | kjeftet + іменник | den/det kjeftede + іменник | kjeftede + іменник | |
| den/det kjeftete + іменник | kjeftete + іменник | |||
Походження
norrønt kjaptaЗначення та вживання
bruke kjeft;
Приклад
- kjefte og smelle