Bokmålsordboka
kjee
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kjee | kjeer | kjea | har kjea | kje! |
| kjeet | har kjeet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kjea + іменник | kjea + іменник | den/det kjea + іменник | kjea + іменник | kjeende |
| kjeet + іменник | kjeet + іменник | den/det kjeede + іменник | kjeede + іменник | |
| den/det kjeete + іменник | kjeete + іменник | |||
Значення та вживання
om geit: få kje (1, 1), føde