Bokmålsordboka
kink
іменник чоловічий або середній
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en kink | kinken | kinker | kinkene |
| середній | et kink | kinket | kink | kinkakinkene |
Походження
opprinnelig ‘vridning’Значення та вживання
- liten bøyning eller vridning
Приклад
- gjøre en kink med hodet
- brå smerte i rygg eller nakke
Приклад
- få kink i nakken