Bokmålsordboka
kile 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kile | kiler | kilte | har kilt | kil! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kilt + іменник | kilt + іменник | den/det kilte + іменник | kilte + іменник | kilende |
Походження
av kile (1Значення та вживання
drive inn en kile i noe;
feste med kiler
Фіксовані вирази
- kile seg fastsette seg fast
- bussen kilte seg fast under brua
- kile seg inntrenge seg inn
- hun klarte å kile seg inn blant de fem beste