Bokmålsordboka
kildre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kildre | kildrer | kildra | har kildra | kildr!kildre! |
| kildret | har kildret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kildra + іменник | kildra + іменник | den/det kildra + іменник | kildra + іменник | kildrende |
| kildret + іменник | kildret + іменник | den/det kildrede + іменник | kildrede + іменник | |
| den/det kildrete + іменник | kildrete + іменник | |||
Походження
av kile (3Значення та вживання
skape lystfølelse;
kile, pirre
Приклад
- duften kildrer i nesen
- brukt som adjektiv:
- en kildrende sitring langs rygggraden