Bokmålsordboka
kibbe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kibbe | kibber | kibba | har kibba | kibb! |
| kibbet | har kibbet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kibba + іменник | kibba + іменник | den/det kibba + іменник | kibba + іменник | kibbende |
| kibbet + іменник | kibbet + іменник | den/det kibbede + іменник | kibbede + іменник | |
| den/det kibbete + іменник | kibbete + іменник | |||
Походження
beslektet med kippe (2Значення та вживання
Приклад
- kibbe noen på dør;
- kibbe en sekk opp på bilen