Bokmålsordboka
keie
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å keie | keier | keia | har keia | kei! |
| keiet | har keiet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| keia + іменник | keia + іменник | den/det keia + іменник | keia + іменник | keiende |
| keiet + іменник | keiet + іменник | den/det keiede + іменник | keiede + іменник | |
| den/det keiete + іменник | keiete + іменник | |||