Bokmålsordboka
kavere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kavere | kaverer | kaverte | har kavert | kaver! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kavert + іменник | kavert + іменник | den/det kaverte + іменник | kaverte + іменник | kaverende |
Походження
fra latin ‘trygde’; jamfør kausjonЗначення та вживання
Фіксовані вирази
- kavere forgå god for