Bokmålsordboka
kartlegge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kartlegge | kartlegger | kartla | har kartlagt | kartlegg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kartlagt + іменник | kartlagt + іменник | den/det kartlagte + іменник | kartlagte + іменник | kartleggende |
Значення та вживання
- tegne kart (2 over et landområde
- lage en oversikt over
Приклад
- kartlegge ungdommens alkoholvaner