Bokmålsordboka
karte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å karte | karter | karta | har karta | kart! |
| kartet | har kartet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| karta + іменник | karta + іменник | den/det karta + іменник | karta + іменник | kartende |
| kartet + іменник | kartet + іменник | den/det kartede + іменник | kartede + іменник | |
| den/det kartete + іменник | kartete + іменник | |||
Фіксовані вирази
- karte segutvikle seg til kart (1, 1)