Bokmålsordboka
kappe 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kappe | kapper | kappa | har kappa | kapp! |
| kappet | har kappet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kappa + іменник | kappa + іменник | den/det kappa + іменник | kappa + іменник | kappende |
| kappet + іменник | kappet + іменник | den/det kappede + іменник | kappede + іменник | |
| den/det kappete + іменник | kappete + іменник | |||
Походження
fra lavtysk; jamfør kabbe (2Значення та вживання
hogge, skjære eller sage tvers av
Приклад
- kappe ved;
- kappe opp treet med motorsag;
- få kappet av seg den ene foten