Bokmålsordboka
kant 2
іменник чоловічий або середній
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en kant | kanten | kanter | kantene |
| середній | et kant | kantet | kant | kantakantene |
Значення та вживання
det å kante (1);
enkelt fall eller kast
Приклад
- rulle kant i kant