Bokmålsordboka
kannelere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kannelere | kannelerer | kannelerte | har kannelert | kanneler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kannelert + іменник | kannelert + іменник | den/det kannelerte + іменник | kannelerte + іменник | kannelerende |
Походження
fra fransk, av latin canna ‘rør’; beslektet med kanalЗначення та вживання
lage kannelyrer