Bokmålsordboka
kalve 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kalve | kalver | kalva | har kalva | kalv! |
| kalvet | har kalvet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kalva + іменник | kalva + іменник | den/det kalva + іменник | kalva + іменник | kalvende |
| kalvet + іменник | kalvet + іменник | den/det kalvede + іменник | kalvede + іменник | |
| den/det kalvete + іменник | kalvete + іменник | |||
Походження
norrønt kelfa; jamfør kalvЗначення та вживання
- føde kalv
Приклад
- kua som skal kalve, blir satt i egen binge;
- i mai skal reinen kalve
- om isfjell eller bre: briste slik at større stykker faller av
Приклад
- plutselig kan et isfjell kalve
- kantre, velte
Приклад
- han kalvet og slo seg