Bokmålsordboka
kakle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kakle | kakler | kakla | har kakla | kakl!kakle! |
| kaklet | har kaklet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kakla + іменник | kakla + іменник | den/det kakla + іменник | kakla + іменник | kaklende |
| kaklet + іменник | kaklet + іменник | den/det kaklede + іменник | kaklede + іменник | |
| den/det kaklete + іменник | kaklete + іменник | |||
Походження
lydordЗначення та вживання
- særlig om høns: gi fra seg en skrattende lyd
- snakke høyt og skingrende
Приклад
- de kaklet og skrek i munnen på hverandre