Bokmålsordboka
juryere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å juryere | juryerer | juryerte | har juryert | juryer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| juryert + іменник | juryert + іменник | den/det juryerte + іменник | juryerte + іменник | juryerende |
Значення та вживання
underkaste bedømmelse av en jury (2)
Приклад
- utstillingen er juryert