Bokmålsordboka
journalføre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å journalføre | journalfører | journalførte | har journalført | journalfør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| journalført + іменник | journalført + іменник | den/det journalførte + іменник | journalførte + іменник | journalførende |
Значення та вживання
føre inn i journal;
jamfør journal (1) og journal (2)
Приклад
- brevet er journalført