Bokmålsordboka
jatte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å jatte | jatter | jatta | har jatta | jatt! |
| jattet | har jattet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| jatta + іменник | jatta + іменник | den/det jatta + іменник | jatta + іменник | jattende |
| jattet + іменник | jattet + іменник | den/det jattede + іменник | jattede + іменник | |
| den/det jattete + іменник | jattete + іменник | |||
Походження
norrønt ját(t)a; jamfør ja (2Фіксовані вирази
- jatte medholde med i likt og ulikt;
snakke etter munnen- hun bare jattet med