Bokmålsordboka
jamme 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å jamme | jammer | jamma | har jamma | jam! |
| jammet | har jammet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| jamma + іменник | jamma + іменник | den/det jamma + іменник | jamma + іменник | jammende |
| jammet + іменник | jammet + іменник | den/det jammede + іменник | jammede + іменник | |
| den/det jammete + іменник | jammete + іменник | |||
Значення та вживання
spille improvisert musikk sammen, særlig jazz;
delta i en jamsession