Bokmålsordboka
ivre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ivre | ivrer | ivra | har ivra | ivr!ivre! |
| ivret | har ivret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ivra + іменник | ivra + іменник | den/det ivra + іменник | ivra + іменник | ivrende |
| ivret + іменник | ivret + іменник | den/det ivrede + іменник | ivrede + іменник | |
| den/det ivrete + іменник | ivrete + іменник | |||
Походження
gjennom dansk; fra lavtysk iverenЗначення та вживання
legge iver for dagen, vise seg ivrig
Приклад
- ivre for en sak;
- de ivret etter å komme i gang