Bokmålsordboka
irre 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å irre | irrer | irra | har irra | irr! |
| irret | har irret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| irra + іменник | irra + іменник | den/det irra + іменник | irra + іменник | irrende |
| irret + іменник | irret + іменник | den/det irrede + іменник | irrede + іменник | |
| den/det irrete + іменник | irrete + іменник | |||
Походження
fra tyskЗначення та вживання
flakke planløst omkring