Bokmålsordboka
ironisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ironisere | ironiserer | ironiserte | har ironisert | ironiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ironisert + іменник | ironisert + іменник | den/det ironiserte + іменник | ironiserte + іменник | ironiserende |
Походження
av gresk eironizeinЗначення та вживання
bruke ironi, uttale seg ironisk, spotte
Приклад
- ironisere over noe