Bokmålsordboka
invertere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å invertere | inverterer | inverterte | har invertert | inverter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| invertert + іменник | invertert + іменник | den/det inverterte + іменник | inverterte + іменник | inverterende |
Походження
fra latin , av in- og vertere ‘snu, vende’Значення та вживання
bytte om, snu om på
- brukt som adjektiv
- en setning med invertert ordstilling;
- en invertert rentekurve