Bokmålsordboka
interpretere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å interpretere | interpreterer | interpreterte | har interpretert | interpreter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| interpretert + іменник | interpretert + іменник | den/det interpreterte + іменник | interpreterte + іменник | interpreterende |
Походження
av latin interpretari ‘forklare, tolke’Значення та вживання
tolke, forklare
Приклад
- utøveren interpreterer komposisjonen