Bokmålsordboka
interdikt
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| et interdikt | interdiktet | interdiktinterdikter | interdiktainterdiktene |
Походження
fra latin , av interdicere ‘forby’Значення та вживання
om eldre forhold: pavelig forbud mot kirkelige handlinger;
jamfør bann
Приклад
- legge et land i interdikt