Bokmålsordboka
innvikle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å innvikle | innvikler | innvikla | har innvikla | innvikl!innvikle! |
| innviklet | har innviklet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| innvikla + іменник | innvikla + іменник | den/det innvikla + іменник | innvikla + іменник | innviklende |
| innviklet + іменник | innviklet + іменник | den/det innviklede + іменник | innviklede + іменник | |
| den/det innviklete + іменник | innviklete + іменник | |||
Значення та вживання
vikle inn
Приклад
- innvikle seg i selvmotsigelser