Bokmålsordboka
innvandre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å innvandre | innvandrer | innvandra | har innvandra | innvandr!innvandre! |
| innvandret | har innvandret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| innvandra + іменник | innvandra + іменник | den/det innvandra + іменник | innvandra + іменник | innvandrende |
| innvandret + іменник | innvandret + іменник | den/det innvandrede + іменник | innvandrede + іменник | |
| den/det innvandrete + іменник | innvandrete + іменник | |||
Значення та вживання
- dra inn i et land for å leve der varig;
Приклад
- familien innvandret fra Tyskland på 1700-tallet
- om dyr eller planter: spre seg over et område utenfra
Приклад
- planten har innvandret i senere tid