Bokmålsordboka
innmure
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å innmure | innmurer | innmura | har innmura | innmur! |
| innmuret | har innmuret | |||
| innmurte | har innmurt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| innmura + іменник | innmura + іменник | den/det innmura + іменник | innmura + іменник | innmurende |
| innmuret + іменник | innmuret + іменник | den/det innmurede + іменник | innmurede + іменник | |
| den/det innmurete + іменник | innmurete + іменник | |||
| innmurt + іменник | innmurt + іменник | den/det innmurte + іменник | innmurte + іменник | |
Значення та вживання
støpe fast i mur
Приклад
- relieffene var innmurt i veggen
- brukt som adjektiv
- et innmurt badekar