Bokmålsordboka
innløse, innløyse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å innløse | innløser | innløste | har innløst | innløs! |
| å innløyse | innløyser | innløyste | har innløyst | innløys! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| innløst + іменник | innløst + іменник | den/det innløste + іменник | innløste + іменник | innløsende |
| innløyst + іменник | innløyst + іменник | den/det innløyste + іменник | innløyste + іменник | innløysende |
Значення та вживання
Приклад
- innløse en pantsatt gjenstand;
- innløse aksjer;
- sedlene kan ikke innløses etter 20. april