Bokmålsordboka
innfinne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å innfinne | innfinner | innfant | har innfunnet | innfinn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| innfunnen + іменникinnfunnet + іменник | innfunnet + іменник | den/det innfunne + іменник | innfunne + іменник | innfinnende |
Фіксовані вирази
- innfinne segmøte opp, vise seg
- innfinne seg til avtalt tid