Bokmålsordboka
inka
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en inka | inkaen | inkaer | inkaene |
Походження
gjennom spansk; fra quechua ‘herre, konge’Значення та вживання
- overhode for Inkariket
- person som hørte til Inkariket