Bokmålsordboka
arge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å arge | arger | arga | har arga | arg! |
| arget | har arget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| arga + іменник | arga + іменник | den/det arga + іменник | arga + іменник | argende |
| arget + іменник | arget + іменник | den/det argede + іменник | argede + іменник | |
| den/det argete + іменник | argete + іменник | |||
Значення та вживання
gjøre arg (1);
terge