Bokmålsordboka
insentiv, incentiv
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| et incentiv | incentivet | incentivincentiver | incentivaincentivene |
| et insentiv | insentivet | insentivinsentiver | insentivainsentivene |
Походження
gjennom engelsk; fra latin incentivus, av incinere ‘lyde, synge’Значення та вживання
Приклад
- et insentiv som kan gi mer mangfold;
- økonomiske insentiver