Bokmålsordboka
inaugurere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å inaugurere | inaugurerer | inaugurerte | har inaugurert | inaugurer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| inaugurert + іменник | inaugurert + іменник | den/det inaugurerte + іменник | inaugurerte + іменник | inaugurerende |
Походження
av latin inaugurare ‘ta varsel av fugler, innvie (ved å ta fuglevarsel)'Значення та вживання
innvie eller innsette noen høytidelig
Приклад
- den nye presidenten ble inaugurert